ДОЩЕНТУ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. ст. do szczętu «до кінця, остаточно», замість ст. do szczędu «тс.», виникло з форми do szczątku ‹ do szcza dku, яке первісно означало «до потомства»;

не зовсім ясне;

пов’язується з н. Spint «заболонь, м’яка біла деревна маса між корою й стрижнем стовбура» (Фасмер IV 472);

у фонетичному плані пор. доще́нту, п. do szczętu «тс.»;

р. [шпент] «пустушка», п. [szpent] «крихта»;

не зовсім ясне;

можливо, зворотне утворення від доще́нту (див.);

результат скорочення слова [ана́хтем] «анафема» у сполученнях *на анахтем › *на хтем з розвитком значення: «оголосити анафему» → «відлучити» → «ізолювати» → «знищити, зруйнувати»;

пор. [на афте́му] «ущент, зовсім, до тла» О;

сполучення у хтем, до хтему виникли за аналогією до синонімічних уще́нт, доще́нту;