ДОШКУЛЯЄ — ЕТИМОЛОГІЯ
дошку́ли́ти «дійняти, допекти, датися взнаки»
похідні утворення від іменника ску́ла «нарив, болячка»;
зміна ск › шк, як у скло › шкло, скребти́ › шкребти́ та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
доску́ла
«докучання, сильний неспокій, біда»
доскули́ти
доску́лювати
«тс.»
дошку́льки́й
дошку́льний
дошкуля́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ску́ла «нарив, болячка» | ? |
| скло | ? |
| шкло | ? |
| скребти́ | ? |
| шкребти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України