ДОТОРК — ЕТИМОЛОГІЯ
то́рка́ти
псл. *tъr̥kati «штовхати, ударяти»;
не зовсім ясне, очевидно, звуконаслідувальне, паралельне до лит. tùrkterėti «штовхнути»;
р. то́ркать «торгати; торкати», бр. тарка́ць «штовхати, смикати, тикати», то́ркаць «тс.», п. [torknąć] «штовхнути, вдарити», ч. trkati «штовхати, бити (зокрема, рогами)», слц. strkat’ «штовхати», вл. storkać, нл. starkaś «тс.», слн. tŕkati «стукати, штовхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дотирка́ти
«доторкати»
дотиркну́тися
до́торк
недоти́ркливий
«недоторкливий»
недото́рка
недоторка́льний
«недоторканний»
недото́рканий
недоторка́нний
недото́ркливий
при́торк
прито́ркувати
«поговорювати; натякати»
тиркну́ти
«торкнути»
торк
то́ркало
«жердина, до якої прив’язується виноградний кущ»
то́ркну́ти(ся)
то́ркнутий
торкону́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарка́ць «штовхати, смикати, тикати» | білоруська |
| то́ркаць «тс.» | білоруська |
| storkać | верхньолужицька |
| tùrkterėti «штовхнути» | литовська |
| starkaś «тс.» | нижньолужицька |
| torknąć «штовхнути, вдарити» | польська |
| *t<SUP>ъ</SUP>r̥kati «штовхати, ударяти» | праслов’янська |
| то́ркать «торгати; торкати» | російська |
| strkat' «штовхати» | словацька |
| tŕkati «стукати, штовхати» | словенська |
| trkati «штовхати, бити (зокрема, рогами)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України