ДОТЕПНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
до́теп «жарт»
очевидно, походить від псл. dotьрьnъ «дотичний, вникливий», пов’язаного з těpati (‹*toip-) «трясти; бити», збереженим в укр. ті́па́ти, і з tipati «ударяти, дотикати», до якого зводиться ч. vtip «жарт, спритність», důvtip, слц. vtip, dôvtip «тс.»;
відношення сюди ч. stíbat «встромляти» (Machek ESJČ 577, 703) неясне;
р. недотёпа (з укр. ?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
доте́па
«здібність, здатність»
доте́пний
доте́пник
доте́пувати
недоте́па
недоти́па
несте́пний
«недотепний»
удоте́плений
«здібний, талановитий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dotьрьnъ «дотичний, вникливий» | праслов’янська |
| vtip | словацька |
| ті́па́ти | українська |
| vtip «жарт, спритність» | чеська |
| stíbat «встромляти» | чеська |
| tipati «ударяти, дотикати» | ? |
| důvtip | ? |
| dôvtip «тс.» | ? |
| недотёпа (з укр. ?) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України