ДОСІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
до́сіль «досі»
псл. doselě, результат злиття прийменника do «до», вказівного займенника se «це» і частки lě (чи вказівного прислівника selě);
р. досе́ль, досе́ле, бр. [до́сыль, досы́ля, до́сюль, дасюль], др. доселѣ «до цього часу», п. [dosielа], ч. [dosel], слц. dosial’, нл. [dosal], схв. дò селе, дȍслē, слн. dosléj, doslê, стсл. доселѣ, досели;
Фонетичні та словотвірні варіанти
доселі́шній
«дотеперішній»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до́сыль | білоруська |
| доселѣ «до цього часу» | давньоруська |
| dosal | нижньолужицька |
| dosielа | польська |
| doselě | праслов’янська |
| досе́ль | російська |
| дò | сербохорватська |
| dosial' | словацька |
| dosléj | словенська |
| doslê | словенська |
| доселѣ | старослов’янська |
| досе́ле | українська |
| досы́ля | українська |
| до́сюль | українська |
| дасюль | українська |
| дȍслē | українська |
| досели | українська |
| dosel | чеська |
| do «до» | ? |
| se «це» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України