ДОСТАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
до́сталь «доволі, достатньо»
похідне утворення від псл. dostati «вистачити, залишитися»;
р. [досталь] «залишок», [вдо́сталь] «зовсім, до кінця», бр. [до́сталь] «тс.», др. досталь «зовсім», достоль «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
досталь
«решта, залишок»
(XVI ст.)
недо́сталь
удо́сталь
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
до́сталь «тс.» | білоруська |
досталь «зовсім» | давньоруська |
dostati «вистачити, залишитися» | праслов’янська |
досталь «залишок» | російська |
вдо́сталь «зовсім, до кінця» | українська |
достоль «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України