ДОСЛІВНО — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. beurré, дослівно «масляний», утворено від іменника beurre «масло», що походить від лат. būtӯrum «тс.», яке зводиться до гр. βούτῡρον «тс.; коров’ячий сир», утвореного з основ іменників ßoῡς «корова, бик», спорідненого з лат. bos «бик», псл. gov-ędo «велика рогата худоба», укр. [го́в’єдо] «тс.», і τυρός «сир», спорідненого з ав. tūⁱri- «кисле молоко, сироватка»;

р. бе́ре, бр. бэ́ра, п. béra;

перс. zärdalu «абрикос», дослівно «жовта слива» є складним словом, утвореним з основ zärd «жовтий, золотий» (ав. zairita- «жовтий») і alu «слива», з яким пов’язане і алича́;

молд. за́рзэр (рум. zárzăr) «абрикос (дерево)», за́рзэрэ (рум. zárzăra, zárzălă) «абрикос (плід)» походять безпосередньо або через посередництво болгарської мови від тур. zerdali «сорт абрикосів» (крим.-тат. гаг. зердали «абрикос»), що є запозиченням з перської мови;

запозичення з східнороманських мов;

болг. за́рзала «абрикос (дерево і плід)», [дзердзели́я] «тс.», м. зарделия «сорт абрикосів», зерделия «тс.», схв. зȅрделија, зердèлија «тс.»;

запозичення з іспанської мови;

ісп. (danca) habanera, дослівно «(танець) гаванський» є первісно прикметником, утвореним від назви міста Habana «Гавана»;

р. болг. м. схв. хабане́ра, бр. хабанэ́ра, п. ч. habanera, слц. habanåra, слн. habanêra;

штучне утворення від хлю́скати «плескати, литися» на позначення предмета мокрого і м’якого, пор. німецьку назву для голотурії – Seegurke, дослівно «морський огірок»;

штучний термін, що є частково калькою лат. Oreaster – складного слова, яке зводиться до гр. ὄρος «гора» і ἀστήρ «зірка»;

пор. також н. Buckelstern «морська зірка», дослівно «горбата зірка»;