ДОСАЖДАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

доса́да «незадоволення, смуток»

префіксальне утворення, пов’язане з дієслівним коренем сад-псл. saditi «садити»);
до семантики пор. [долега́ти] «дошкуляти, допікати; наполягати», н. zusetzen «досаждати»;
зіставлялося також з дінд. śādra «страждання, біль, горе», гр. κήδος «журба», гот. hatis «ненависть» (Горяев Доп. 11);
р. болг. доса́да, др. досада, схв. дȍсада «нудьга», стсл. досада «огуда, ганьба, образа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доса́джувати
доса́дливий
доса́дний
доса́дник «той, хто досаждає»
доса́дувати
досажда́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
доса́да болгарська
hatis «ненависть» готська
κήδος «журба» грецька
śādra «страждання, біль, горе» давньоіндійська
досада давньоруська
zusetzen «досаждати» німецька
доса́да російська
дȍсада «нудьга» сербохорватська
досада «огуда, ганьба, образа» старослов’янська
сад-псл. saditi «садити») ?
долега́ти «дошкуляти, допікати; наполягати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України