ДОСАДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
делега́ти «дошкуляти, допікати; наполягати»
запозичення з польської мови;
п. dolegać «докучати, робити комусь прикрість», [dolęgać], dolec «тс.» є префіксальним утворенням від legać «лягати», [lęgać] «тс.», lec «лягти», що відповідає укр. ляга́ти, лягти́;
до будови та семантики пор. синонімічні укр. наполяга́ти, досади́ти, р. досади́ть, н. jemandem zusetzen «надокучати, досаждати»;
бр. далега́ць «надокучати, заважати», слц. doliehať «наполягати; мучити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долегати
«докучати, турбувати, робити прикрість»
(1538)
доле́гливий
«докучливий, наполегливий»
доле́гливість
«неприємність, прикрість»
доле́жність
доліга́ти
долігливість
доляга́ти
«тс.»
долягли́вість
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| далега́ць «надокучати, заважати» | білоруська |
| jemandem zusetzen «надокучати, досаждати» | німецька |
| dolegać «докучати, робити комусь прикрість» | польська |
| досади́ть | російська |
| doliehať «наполягати; мучити» | словацька |
| ляга́ти | українська |
| наполяга́ти | українська |
| dolęgać | ? |
| dolec «тс.» | ? |
| legać «лягати» | ? |
| lęgać «тс.» | ? |
| lec «лягти» | ? |
| лягти́ | ? |
| синонімічні | ? |
| досади́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України