ДОНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ісп. don «пан», як і іт. don «тс.», походить від лат. dominus «тс.»;

запозичення з іспанської мови;

р. бр. болг. схв. дон, п. ч. слц. don, слн. dón;

можливо, пов’язане з назвою р. Дон, пор. інше найменування цієї ж рослини куба́нка;

псл. *dъkti, род. в. *dъktere;

споріднене з лит. dukte «дочка», прус. duckti, дінд. duhitá, ав. dugədar-, гот. daúhtar, нвн. Tochter, гр. ϑυγάτηρ, вірм. dustr, тох. A ckācar, В tkācer;

іє. *dhughəter-;

питання про зв’язок цієї назви з дієсловом, що означає «доїти; годувати груддю» (пор. дінд. duhitá: duh- «доїти», іє. *dheugh-) остаточно не розв’язане;

р. дочь, бр. дачка́, др. дъчи, п. córka, ст. córa, ч. dcera, ст. tci, слц. dcéra, болг. дъщеря́, [дъщи́], м. ке́рка, схв. кћȗ, слн. hčí, стсл. дъѱи;

гр. Εὐδοκία відповідає іменникові εὐδοκία «доброзичливість», похідному від ευδοκέω «задовольняюся, схвалюю, доброзичливо ставлюся», утвореного з прикметника ἐύς «добрий» і дієслова δοκέω «уявляюся, вважаю, думаю, бажаю»;

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

р. Евдоки́я, Авдо́тья, бр. Еўдакі́я, др. Еудокѣя, болг. Евдо́ки́я, схв. Јевдокија, слн. Evdokija, стсл. Єγдокига;