ДОНАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
Дона́т
через церковнослов’янське і грецьке посередництво (гр. Δονατος) запозичено з латинської мови;
лат. Donatus утворене на основі дієприкметника donātus «подарований», пов’язаного з donāre «дарувати», що походить від donum «подарунок», спорідненого з дінд. danam «дарунок, пожертвування», кімр. dawn «дар», стсл. дань (іє. *dōnom, похідне від *dō- «дати»);
р. Дона́т, бр. Дана́т, ч. ст. Donat, слц. Donát, вл. Natuš, стсл. Донатъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Донатъ
«дарований»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Дана́т | білоруська |
Natuš | верхньолужицька |
danam «дарунок, пожертвування» | давньоіндійська |
dawn «дар» | кімрська |
Donatus утворене на основі дієприкметника donātus «подарований» | латинська |
Дона́т | російська |
Donát | словацька |
дань (іє. *dōnom, похідне від *dō- «дати») | старослов’янська |
Донатъ | старослов’янська |
Donat | чеська |
donāre «дарувати» | ? |
donum «подарунок» | ? |
Donat | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України