ДОМОВИТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

дім

псл. domъ є давньою основою на -u-;
споріднене з лат. domus «дім», дінд. dámaḥ «тс.», ав. dam- «дім», гр. δόμος «будівля», δέμω «будую», лит. dimstis «маєток», гот. timrjan «будувати, споруджувати», дісл. timbr «будівельний ліс», гр. δώμα «дім», δάμαρ «хазяйка, дружина»;
іє. *dom-, *dēm-, *dṃ-, *dm- «дім, будівля»;
р. бр. болг. м. дом, др. домъ, п. слц. вл. нл. dom, ч. dům, полаб. düm, схв. дȏм (род. в. дȍма), слн. dóm, стсл. домъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бездомі́вник
бездо́мний
бездо́мник
бездо́мок
додо́мку
додо́моньку
додо́мочку
додо́му
дом
до́ма «дім» (жін. р.)
до́ма (присл.)
до́маки «вдома»
дома́р «хазяїн»
домари́ти «сидіти вдома» (ся)]
дома́рство «сидіння вдома»
домаря́та «домашні (хатня челядь)»
домата́р
домато́р «тс.»
дома́торствувати «хазяйнувати»
дома́ха «житло, стоянка рибалок; перший улов поблизу стоянки»
дома́шнивий
дома́шній
дома́шність «господарство Ж; дім із садибою Я»
доме́ць «палац»
домі́в «додому»
домі́вка
домі́вни́к «домочадець»
домівни́ця «служниця»
домі́вство «дім»
домі́вський
домівці́ «тс.»
домі́й «тс.»
домове́ць «домашній грибок, Merulius lacrymans» (слеза́вий)] Ж
домови́й
домо́ви́й
домови́к
домови́тий
домови́ще «будівля»
домо́вний
домовни́к «домочадець; домовик»
домо́вність «батьківщина»
домонта́р «домосід; [хазяїн Я]» (заст.)
домоту́р «тс.»
задома́шний
одома́шнювати
поді́мство «садиба»
придо́мок «флігель»
роздомашни́ти
рство
удо́ма
удомашни́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dam- «дім» авестійська
дом білоруська
дом болгарська
dom верхньолужицька
timrjan «будувати, споруджувати» готська
δόμος «будівля» грецька
δώμα «дім» грецька
dámaḥ «тс.» давньоіндійська
timbr «будівельний ліс» давньоісландська
домъ давньоруська
*dom- індоєвропейська
domus «дім» латинська
dimstis «маєток» литовська
дом македонська
dom нижньолужицька
düm полабська
dom польська
domъ праслов’янська
дом російська
дȏм (род. в. дȍма) сербохорватська
dom словацька
dóm словенська
домъ старослов’янська
dům чеська
δέμω «будую» ?
δάμαρ «хазяйка, дружина» ?
*dēm- ?
*dṃ- ?
*dm- «дім, будівля» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України