ДОМАХА — ЕТИМОЛОГІЯ
дамасце́нка «шабля з дамаської сталі»
запозичення з польської мови;
п. damascenka, demeszka, demesz, demiesz, як і ч. damascenka, слц. damascénka, слн. damaščánka «тс.», походять від лат. damascenus «дамаський», похідного від Damascus «Дамаск» – назви міста, де вироблялись шаблі;
частина українських форм могла утворитись незалежно від польської мови;
болг. дамаски́ня, можливо, також схв. димùскиjа, дùмишкиња «дамаська шабля» пов’язані з гр. δαμασκηνός «дамаський», δαμασκί «тс.» (БЕР І 317);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дама́ска
дамаші́вка
демешка
«тс.»
(XVII ст.)
дома́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дамаски́ня | болгарська |
| δαμασκηνός «дамаський» | грецька |
| damascenus «дамаський» | латинська |
| damascenka | польська |
| димùскиjа | сербохорватська |
| damascénka | словацька |
| damaščánka «тс.» | словенська |
| damascenka | чеська |
| demeszka | ? |
| demesz | ? |
| demiesz | ? |
| Damascus | ? |
| дùмишкиња «дамаська шабля» | ? |
| δαμασκί «тс.» | ? |
дім
іє. *dom-, *dēm-, *dṃ-, *dm- «дім, будівля»;
споріднене з лат. domus «дім», дінд. dámaḥ «тс.», ав. dam- «дім», гр. δόμος «будівля», δέμω «будую», лит. dimstis «маєток», гот. timrjan «будувати, споруджувати», дісл. timbr «будівельний ліс», гр. δώμα «дім», δάμαρ «хазяйка, дружина»;
псл. domъ є давньою основою на -u-;
р. бр. болг. м. дом, др. домъ, п. слц. вл. нл. dom, ч. dům, полаб. düm, схв. дȏм (род. в. дȍма), слн. dóm, стсл. домъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бездомі́вник
бездо́мний
бездо́мник
бездо́мок
додо́мку
додо́моньку
додо́мочку
додо́му
дом
до́ма
«дім»
(жін. р.)
до́ма
(присл.)
до́маки
«вдома»
дома́р
«хазяїн»
домари́ти
«сидіти вдома»
(ся)]
дома́рство
«сидіння вдома»
домаря́та
«домашні (хатня челядь)»
домата́р
домато́р
«тс.»
дома́торствувати
«хазяйнувати»
дома́ха
«житло, стоянка рибалок; перший улов поблизу стоянки»
дома́шнивий
дома́шній
дома́шність
«господарство Ж; дім із садибою Я»
доме́ць
«палац»
домі́в
«додому»
домі́вка
домі́вни́к
«домочадець»
домівни́ця
«служниця»
домі́вство
«дім»
домі́вський
домівці́
«тс.»
домі́й
«тс.»
домове́ць
«домашній грибок, Merulius lacrymans»
(слеза́вий)] Ж
домови́й
домо́ви́й
домови́к
домови́тий
домови́ще
«будівля»
домо́вний
домовни́к
«домочадець; домовик»
домо́вність
«батьківщина»
домонта́р
«домосід; [хазяїн Я]»
(заст.)
домоту́р
«тс.»
задома́шний
одома́шнювати
поді́мство
«садиба»
придо́мок
«флігель»
роздомашни́ти
рство
удо́ма
удомашни́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dam- «дім» | авестійська |
| дом | білоруська |
| дом | болгарська |
| dom | верхньолужицька |
| timrjan «будувати, споруджувати» | готська |
| δόμος «будівля» | грецька |
| δώμα «дім» | грецька |
| dámaḥ «тс.» | давньоіндійська |
| timbr «будівельний ліс» | давньоісландська |
| домъ | давньоруська |
| *dom- | індоєвропейська |
| domus «дім» | латинська |
| dimstis «маєток» | литовська |
| дом | македонська |
| dom | нижньолужицька |
| düm | полабська |
| dom | польська |
| domъ | праслов’янська |
| дом | російська |
| дȏм (род. в. дȍма) | сербохорватська |
| dom | словацька |
| dóm | словенська |
| домъ | старослов’янська |
| dům | чеська |
| *dēm- | ? |
| *dṃ- | ? |
| *dm- «дім, будівля» | ? |
| δέμω «будую» | ? |
| δάμαρ «хазяйка, дружина» | ? |
До́мна
через церковнослов’янське і грецьке посередництво (гр. Δομνίκα) запозичено з латинської мови;
лат. Domna утворене на основі іменника domna (domina) «пані», форми жін. р. до dominus «пан, хазяїн дому»;
р. До́мна, Домни́ка, Домни́кия, бр. болг. До́мна, стсл. Домна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
До́ма
Дома́ня
Дома́ся
Дома́ха
До́мка
Домна
«пані»
(1627)
Домні́ка
Домні́кія
До́мця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| До́мна | білоруська |
| До́мна | болгарська |
| Domna утворене на основі іменника domna «пані» (domina) | латинська |
| до dominus «пан, хазяїн дому» | російська |
| До́мна | російська |
| Домна | старослов’янська |
| Домни́ка | українська |
| Домни́кия | українська |
| до dominus «пан, хазяїн дому» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України