ДОЛУБАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
долуба́ти «длубати»
пов’язане з псл. *dolbati «довбати», звідки закономірною формою мало б бути *долоба́ти;
у- з’явилося, очевидно, під впливом запозиченого з польської мови длу́бати або під впливом колупа́ти, лупа́ти;
бр. [долуба́ць] «довбати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долуба́й
«огірок, видовбаний курами»
долуба́йка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| долуба́ць «довбати» | білоруська |
| *dolbati «довбати» | праслов’янська |
| долоба́ти | ? |
| -у- | ? |
| длу́бати | ? |
| колупа́ти | ? |
| лупа́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України