ДОКІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

результати стягнення виразу do kolě (›do kolь), що складається з прийменника do та прислівника kolě, пов’язаного з koli «коли», звідки й укр. коли́;

р. доко́ль, доко́ле, [доке́ль, доку́ль, доко́лево, доку́лева, доко́лича, доку́лича], бр. даку́ль, др. доколь, доколѣ, доколя, п. [do kiela], слц. dokial’, вл. dokelž, нл. [dokul], dokuIž, dokulaž, болг. докле́, схв. дȍклē, [дȍклā, дòкāле], слн. dokléj, dokler, стсл. доколѣ, доколи;

очевидно, результат спрощення давнішої форми *оддакаль, утвореної з прийменника од «від» і займенникових компонентів да- в ролі частки із семантикою неозначеності та -каль, паралельного до -кіль у словах типу [одкаль] «звідки», відкі́ль, [до́кіль] та ін;

схв. о̀да̄клē «звідки, звідкись», о̀даклē «тс.»;