ДОКЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
до́кіль «доки»
результати стягнення виразу do kolě (›do kolь), що складається з прийменника do та прислівника kolě, пов’язаного з koli «коли», звідки й укр. коли́;
р. доко́ль, доко́ле, [доке́ль, доку́ль, доко́лево, доку́лева, доко́лича, доку́лича], бр. даку́ль, др. доколь, доколѣ, доколя, п. [do kiela], слц. dokial’, вл. dokelž, нл. [dokul], dokuIž, dokulaž, болг. докле́, схв. дȍклē, [дȍклā, дòкāле], слн. dokléj, dokler, стсл. доколѣ, доколи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
до́каль
до́ків
докіля
до́кля
доко́ли
доколь
до́куль
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
даку́ль | білоруська |
докле́ | болгарська |
dokelž | верхньолужицька |
доколь | давньоруська |
dokul | нижньолужицька |
dokuIž | нижньолужицька |
dokulaž | нижньолужицька |
do kiela | польська |
доко́ль | російська |
дȍклē | сербохорватська |
dokial' | словацька |
dokléj | словенська |
dokler | словенська |
доколѣ | старослов’янська |
коли́ | українська |
доко́ле | українська |
доке́ль | українська |
доку́ль | українська |
доко́лево | українська |
доку́лева | українська |
доко́лича | українська |
доку́лича | українська |
доколѣ | українська |
доколя | українська |
дȍклā | українська |
дòкāле | українська |
доколи | українська |
koli «коли» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України