ДОДІЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
діл «низ; долина; підлога; яма»
псл. dolъ «низ, долина»;
споріднене з гот. dal «долина, низина, яма», двн. tal «долина», tuolla «долина, низина», свн. tüele «тс.», нвн. Tal «долина», τρ.ϑόλος «печера; кругла будова», кімр. dol «долина»;
іє. *dholo- «заглиблення, долина»;
Гірт (РВRВ 23, 332) безпідставно вважає слов’янське слово запозиченим з германських мов;
р. бр. болг. м. дол, др. долъ, п. dół, ч. důl, слц. dol, вл. нл. dół, полаб. döl, схв. дȏ (род. в дола), слн. dól, стсл. долъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́долина
«улоговина»
ви́долинок
«тс.»
ді́льський
«тс.»
ді́льчий
«низинний»
доді́льний
(у виразі доді́льна соро́чка)
додолі
додо́лку
додо́лу
до́лець
«западина; зморшка»
доли́на
доли́нистий
долинкува́тий
доли́нний
доли́нчастий
долиня́ник
«житель долини»
до́лишній
до́лі
«внизу; вниз»
долі́в
«тс.»
долівка
«земляна підлога, вимазана глиною»
долі́ский
долі́шний
до́лі́шній
долішняни́н
до́лов
«низом»
до́лок
«яма»
до́лом
«тс.; внизу»
до́лу
«вниз»
до́льній
«нижній»
доля́нець
доляни́н
«тс.»
здо́линок
«заглиблення, ямка»
на́діл
«долина»
на́діл
«униз»
надо́л
«тс.»
надоли́ну
«тс.»
надо́лі
на́долок
«нижній край одягу»
па́діл
«долина»
па́дол
«широкий рів»
передо́ли
поді́л
«низина; нижній край одягу»
поді́лля
«низина»
подолі́нка
«міфічна дівчина, що оспівується у веснянці»
подолі́шній
по́доллє
«шлейф»
подо́лок
«низина; нижній край плаття; спідниця»
подоля́к
подоля́н
подоля́нин
подоля́нка
«тс.»
при́ді́л
«низ сорочки»
придоли́нка
придоли́нний
придоли́нок
придо́лок
проді́л
«долина»
продоли́нка
«ямка»
ро́зділ
«заглибина, долина, ущелина»
роздо́л
«низина»
роздо́лий
роздо́лля
роздо́льний
уді́л
удоли́на
удоли́ні
удоли́ну
удо́лля
удо́ль
«долина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дол | білоруська |
| дол | болгарська |
| dół | верхньолужицька |
| dal «долина, низина, яма» | готська |
| tal «долина» | давньоверхньонімецька |
| долъ | давньоруська |
| dol «долина» | кімрська |
| дол | македонська |
| dół | нижньолужицька |
| Tal «долина» | нововерхньонімецька |
| döl | полабська |
| dół | польська |
| dolъ «низ, долина» | праслов’янська |
| дол | російська |
| дȏ (род. в дола) | сербохорватська |
| tüele «тс.» | середньоверхньнімецька |
| dol | словацька |
| dól | словенська |
| долъ | старослов’янська |
| důl | чеська |
| tuolla «долина, низина» | ? |
| τρ.ϑόλος «печера; кругла будова» | ? |
| *dholo- «заглиблення, долина» | ? |
ді́ло
псл. dělo «робота; результат роботи», найімовірніше, утворене від дієслова děti за допомогою суфікса -lo (пор. з цим же суфіксом укр. ві́яло від ві́яти, р. одея́ло від одѣяти, болг. опело́ «похоронна відправа» від опе́я і под.);
тоді спорідненими є лит. padelis «покладок, яйце, підкладене в гніздо», priedėle «додаток», дісл. dalidun «здійснили», можливо, і dœll «легкий; ввічливий»;
зіставляється також з лит. daile «мистецтво; ремесло», dailùs «витончений, гарний», rata-dailė «колісник» (пор. стсл. дрѣводѣлга «тесля»), лтс. dailš «гарний» (Топоров 339–340; Būga RR I 436–437; Брандт РФВ 21, 220; Pott KZ 6, 33, проти – Sławski І 190);
р. м. де́ло, бр. дзе́ла, др. дѣло, п. dzieło «справа, робота», działo «гармата», ч. dílo «справа, робота», dělo «гармата», слц. dielo «робота, витвір», вл. dźěło, нл. źěło, полаб. ďolü «тс.», болг. де́ло, дя́ло, схв. дјȅло, слн. délo, стсл. дѢло;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безді́лля
безді́льний
«недіяльний, лінивий»
безді́льник
бездільнича́ти
діла́льний
діла́тель
«працівник»
ді́ла́ти
ді́лний
«робочий»
ділни́к
«працьовитий чоловік»
ділни́ця
«працьовита жінка»
ділови́й
ділови́тий
діло́к
дільни́й
«тс.»
ді́льник
«тс.»
дільня́
«кімната для роботи»
діля́га
діля́цтво
діля́цький
доді́льний
«діловий; працьовитий»
заді́л
(техн.)
заділува́ти
«заховати»
зді́ливий
«послужливий»
зді́лишливий
«тс.»
зді́лка
«факти»
зді́льний
зді́льниця
«мастачка, майстерниця»
незділивий
підді́льний
«штучний»
проділа́ти
«проробити, пробити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзе́ла | білоруська |
| де́ло | болгарська |
| dźěło | верхньолужицька |
| dalidun «здійснили» | давньоісландська |
| дѣло | давньоруська |
| dailš «гарний» | латиська |
| padelis «покладок, яйце, підкладене в гніздо» | литовська |
| daile «мистецтво; ремесло» | литовська |
| де́ло | македонська |
| źěło | нижньолужицька |
| ďolü «тс.» | полабська |
| dzieło «справа, робота»«гармата» | польська |
| działo «справа, робота»«гармата» | польська |
| dělo «робота; результат роботи» | праслов’янська |
| де́ло | російська |
| дјȅло | сербохорватська |
| dielo «робота, витвір» | словацька |
| délo | словенська |
| дѢло | старослов’янська |
| дя́ло | українська |
| dílo «справа, робота»«гармата» | чеська |
| dělo «справа, робота»«гармата» | чеська |
| -lo (пор. з цим же суфіксом укр. ві́яло від ві́яти, р. одея́ло від одѣяти, болг. опело́ «похоронна відправа» від опе́я і под.) | ? |
| priedėle «додаток» | ? |
| dœll «легкий; ввічливий» | ? |
| dailùs «витончений, гарний» | ? |
| rata-dailė «колісник» (пор. стсл. дрѣводѣл$га «тесля») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України