ДОВЖИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
довж «планка для закривання льотка вулика-дунлянки»
псл. *dьḷžь «довгаста дощечка» (термін пасічників та ін.);
очевидно, споріднене з *dьḷgъ «довгий», укр. до́вгий (Фасмер І 525; ЭССЯ 5, 211–212; Bern. I 251–252);
зіставляється також з ч. dláha «шина (мед.); деревина, на яку набиваються дошки підлоги», п. dłożka «підлога», схв. [длага] (мед.) «шина», далі з ірл. dluigim «розколюю», dluge «щілина», дісл. talga «різання, обтісування», telgia «обтісувати, розрізати», свн. zelge «гілка» (Фасмер І 525; Machek ESJČ 121; Bern. I 207);
р. должь «паз льотка у вулику», [долже́я] «тс.», до́лжик «поздовжня деревина в теслярстві», бр. [доўж] «дверцята у вулику», п. dłużec (dluźnica) «дощечка, якою закривається отвір у вулику», ч. dluž, слц. dłž, схв. дỳжалица, слн. dólž «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
до́вжик
«ложок»
(у будівництві)
довжико́вий
«ложковий»
одо́вж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| доўж «дверцята у вулику» | білоруська |
| talga «різання, обтісування» | давньоісландська |
| dluigim «розколюю» | ірландська |
| dłożka «підлога» | польська |
| dłużec «дощечка, якою закривається отвір у вулику» (dluźnica) | польська |
| *d «довгаста дощечка» (термін пасічників та ін.) | праслов’янська |
| должь «паз льотка у вулику» | російська |
| длага «шина» (мед.) | сербохорватська |
| дỳжалица | сербохорватська |
| zelge «гілка» | середньоверхньнімецька |
| dłž | словацька |
| dólž «тс.» | словенська |
| до́вгий | українська |
| долже́я «тс.» | українська |
| до́лжик «поздовжня деревина в теслярстві» | українська |
| dláha «шина (мед.); деревина, на яку набиваються дошки підлоги» | чеська |
| dluž | чеська |
| *d «довгий» | ? |
| dluge «щілина» | ? |
| telgia «обтісувати, розрізати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України