ДОВАДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́дити «шкодити; наговорювати»
псл. vaditi;
єдиного пояснення не має;
вважається спорідненим з лтс. vâts «рана», лит. votìs «відкрита рана», дінд. vadhati «ударяє, нищить», гр. ὠϑέω«штовхаю», гот. wunds «рана», нвн. Wúnde «тс.», іє. *uā-, *uō-, *uә- «ударяти, ранити» (Маchek ESJČS 558; Skok III 557; Zubatý St. a čl. I 2, 111–112; Walde–Pok. I 211) або з дінд. vádati «говорить, провіщає; свариться за», vādaḥ «вислів, суперечка», гр. αύδάω «кричу, говорю», двн. farwâƷon «проклинати, спростовувати» (Фасмер І 265–266; Потебня РФВ V 251; БЕР І 112; Frisk I 184);
непереконливо зіставлялося з лит. vadúoti «викуповувати», лат. vas, vadis «поручитель» (Преобр. І 62);
ототожнення з р. [ва́дить] «принаджувати» (Фасмер, вказ. місце), як і з дірл. air-com-fed«шкодити, заважати» (Machek ESJČ 674), необгрунтоване;
р. [ва́дить] «зводити наклеп; зволікати час», бр. ва́дзіць «шкодити», др. вадити «звинувачувати», п. wadzić «сварити; перешкоджати», ч. vaditi «заважати», слц. vadiť, вл. wadźić, нл. waźiś «тс.», болг. [ва́дя] «зводжу наклеп», схв. [vaditi] «перешкоджати», стсл. вадити «скаржитись на кого, звинувачувати, зводити наклеп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́да́
ва́дитиси
«гаятися»
ва́дитися
«сваритися»
вадки́й
«шкідливий»
вадли́вий
«тс.»
дова́да
«досада, туга»
дова́дити
«досадити»
дова́дливий
«досадний, нудний»
дова́дний
«тс.»
зава́да
заваджа́ти
зава́дити
заважа́ти
звáдитися
«сваритися»
зва́да
звадли́вий
звадли́во
«досадно, неприємно»
зва́дник
«сперечальник»
звадні́ти
«тс.»
нева́да
«нешкідливість»
пова́да
«недолік, шкода»
розва́дитися
«посваритися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́дзіць «шкодити» | білоруська |
| ва́дя «зводжу наклеп» | болгарська |
| wadźić | верхньолужицька |
| wunds «рана» | готська |
| ὠϑέω «штовхаю» | грецька |
| αύδάω «кричу, говорю» | грецька |
| farwâƷon «проклинати, спростовувати» | давньоверхньонімецька |
| vadhati «ударяє, нищить» | давньоіндійська |
| vádati «говорить, провіщає; свариться за» | давньоіндійська |
| air-com-fed «шкодити, заважати» | давньоірландська |
| вадити «звинувачувати» | давньоруська |
| *uā- | індоєвропейська |
| vas | латинська |
| vâts «рана» | латиська |
| votìs «відкрита рана» | литовська |
| vadúoti «викуповувати» | литовська |
| waźiś «тс.» | нижньолужицька |
| Wúnde «тс.» | нововерхньонімецька |
| wadzić «сварити; перешкоджати» | польська |
| vaditi | праслов’янська |
| ва́дить «принаджувати» | російська |
| ва́дить «зводити наклеп; зволікати час» | російська |
| vaditi «перешкоджати» | сербохорватська |
| vadiť | словацька |
| вадити «скаржитись на кого, звинувачувати, зводити наклеп» | старослов’янська |
| vaditi «заважати» | чеська |
| *uō- | ? |
| *uә- «ударяти, ранити» | ? |
| vādaḥ «вислів, суперечка» | ? |
| vadis «поручитель» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України