ДЛЯВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
для́ти «затягувати; не поспішати»
псл. dьliti, похідне від *dьlь «довжина», пов’язаного з *dьḷgъ, укр. до́вгий, *dьlina, р. длина́;
р. заст. длить «дляти», п. prodlić «продовжити», ч. dlíti «затягувати, продовжувати», ст. dleti, вл. dlić, схв. ст. dlȉti «тс.», стсл. продьлити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
для́вий
«повільний»
для́тися
«баритися»
для́ятися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dlić | верхньолужицька |
| prodlić «продовжити» | польська |
| dьliti | праслов’янська |
| длить «дляти» | російська |
| dlȉti «тс.» | сербохорватська |
| продьлити | старослов’янська |
| до́вгий | українська |
| dlíti «затягувати, продовжувати» | чеська |
| *dьlь «довжина» | ? |
| *d | ? |
| *dьlina | ? |
| длина́ | ? |
| длить «дляти» | ? |
| dleti | ? |
| dlȉti «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України