ДИШЕЛЬНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ди́шло
через посередництво польської мови запозичено з північноверхньонімецької;
вн. dīhsel «дишло» (нвн. Deichsel «тс.») походить з давнішого *þinhslō, спорідненого з псл. tęg-nǫti, укр. тягти́;
р. ды́шло, бр. ды́шла, [ды́шаль], п. dyszel, [dyszla], слц. [dyšel, dišel], болг. ди́шло, ди́шла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дишель
(XVIII ст.)
ди́шель
ди́шельний
ди́шинь
дишлеви́й
ди́шлик
«дишло у рала»
дишлови́й
дишльови́й
«випивка при від’їзді гостей з двору хазяїна»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ды́шла | білоруська |
ди́шло | болгарська |
dīhsel «дишло» (нвн. Deichsel «тс.») | верхньонімецька |
dyszel | польська |
tęg-nǫti | праслов’янська |
dyšel | словацька |
dišel | словацька |
тягти́ | українська |
ды́шаль | українська |
dyszla | українська |
ди́шла | українська |
*þinhslō | ? |
ды́шло | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України