ДИХТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дихті́ти «швидко і важко дихати (в спеку)»
експресивне утворення на базі дієслова ди́хати;
до будови пор. двигті́ти, пихті́ти;
бр. дыхце́ць «пахнути», ч. dychtiti «сильно чогось бажати, прагнути», ст. dychteti «важко дихати», слц. dychtiť «тс.; прагнути», болг. [дихтя́] «дихаю», слн. dichtéti «важко дихати; прагнути; пахнути»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыхце́ць «пахнути» | білоруська |
| дихтя́ «дихаю» | болгарська |
| dychtiť «тс.; прагнути» | словацька |
| dichtéti «важко дихати; прагнути; пахнути» | словенська |
| dychtiti «сильно чогось бажати, прагнути» | чеська |
| ди́хати | ? |
| двигті́ти | ? |
| пихті́ти | ? |
| dychteti «важко дихати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України