ДИХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ди́хати
псл. dyxati (*dyxajǫ) є формою ітеративу до dъxnǫti (аналогічно до *syxati : sъxnǫti і под.), яке походить з давнішого *dus-, що має нульовий ступінь вокалізму при іє. *dves-;
найближчими відповідниками є лит. dūsúoti «дихати», dūseti «тс.»;
інший ступінь вокалізму в цьому корені виступає в укр. дух;
р. отдыха́ть, вздыха́ть, дыша́ть, бр. ды́хаць, др. дыхати, п. вл. dychać, ч. dýchati, слц. dýchať, нл. dychaś, полаб. doixa (=dyxajetь), болг. ди́хам, м. дише «дихає», схв. дùхати, слн. díhati, стсл. дыхати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бездиха́нний
вдих
вдиха́льний
вдиха́ти
ви́дих
видиха́льний
видиха́ти
віддих
«дихання; [відпочинок]»
відди́ха
«відпочинок»
віддиха́ти
«дихати; відпочивати»
диики́
«бронхи»
диини́ця
«тс.»
дих
«вдих»
ди́хави́ця
«астма, задишка; запал (у коней); болотиста місцевість»
дихави́чний
«хворий, що страждає задишкою; хворий на запал (про коней)»
ди́хавка
«тім’ячко у малої дитини; западина перед стегном у тварини; [гортань МСБГ]»
ди́хало
«дихальне горло»
дихальний
ди́хальце
«отвір, що служить для дихання (у комах)»
диха́н
«тварина»
ди́хи
«частина тулуба від ребер до сідничних кісток Г; западини по боках у тварин Ж»
дихну́ти
дихови́й
ди́шиця
«трахея»
ди́шка
«дихальне горло Я; бронхи Ж»
дишний
«дихальний»
ди́шник
«трахея»
за́дих
«астма»
зади́ханий
задиха́ти
«тхнути чимось»
зади́ха́тися
зади́хливий
зади́шка
зади́шкуватий
зади́шливий
здих
«загибель; дохлятина»
здиха́нка
«видих; зітхання»
здиха́ння
«тс.»
здиха́ти
«дохнути, гинути (про тварин); [зітхати]»
зди́хатися
«позбавитися»
здихля́
«квола істота»
здихля́чина
«дохлятина»
здихови́читися
«задихнутися»
(про коня)
зідха́ти
«зітхати»
на́дих
«натхнення; дихання, повів»
надиха́ти
«давати натхнення»
оди́шка
пави́здіхало
«людина, що страждає задишкою»
переди́х
переди́шка
по́дих
подиха́ти
«здихати; віяти (про вітерець)»
при́дих
придиха́тися
«мати неприємний запах»
придихо́вий
про́дих
продиха́ти
проди́хатися
продихо́вий
про́дишки
«продуховини»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ды́хаць | білоруська |
| ди́хам | болгарська |
| dychać | верхньолужицька |
| дыхати | давньоруська |
| *dves- | індоєвропейська |
| dūsúoti «дихати» | литовська |
| дише «дихає» | македонська |
| dychaś | нижньолужицька |
| doixa (=dyxajetь) | полабська |
| dychać | польська |
| dyxati (*dyxajǫ)(аналогічно до *syxati : sъxnǫti і под.) | праслов’янська |
| отдыха́ть | російська |
| дùхати | сербохорватська |
| dýchať | словацька |
| díhati | словенська |
| дыхати | старослов’янська |
| дух | українська |
| вздыха́ть | українська |
| дыша́ть | українська |
| dýchati | чеська |
| *dus- | ? |
| dūseti «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України