ДИХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ди́хати

псл. dyxati (*dyxajǫ) є формою ітеративу до dъxnǫti (аналогічно до *syxati : sъxnǫti і под.), яке походить з давнішого *dus-, що має нульовий ступінь вокалізму при іє. *dves-;
найближчими відповідниками є лит. dūsúoti «дихати», dūseti «тс.»;
інший ступінь вокалізму в цьому корені виступає в укр. дух;
р. отдыха́ть, вздыха́ть, дыша́ть, бр. ды́хаць, др. дыхати, п. вл. dychać, ч. dýchati, слц. dýchať, нл. dychaś, полаб. doixa (=dyxajetь), болг. ди́хам, м. дише «дихає», схв. дùхати, слн. díhati, стсл. дыхати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бездиха́нний
вдих
вдиха́льний
вдиха́ти
ви́дих
видиха́льний
видиха́ти
віддих «дихання; [відпочинок]»
відди́ха «відпочинок»
віддиха́ти «дихати; відпочивати»
диики́ «бронхи»
диини́ця «тс.»
дих «вдих»
ди́хави́ця «астма, задишка; запал (у коней); болотиста місцевість»
дихави́чний «хворий, що страждає задишкою; хворий на запал (про коней)»
ди́хавка «тім’ячко у малої дитини; западина перед стегном у тварини; [гортань МСБГ]»
ди́хало «дихальне горло»
дихальний
ди́хальце «отвір, що служить для дихання (у комах)»
диха́н «тварина»
ди́хи «частина тулуба від ребер до сідничних кісток Г; западини по боках у тварин Ж»
дихну́ти
дихови́й
ди́шиця «трахея»
ди́шка «дихальне горло Я; бронхи Ж»
дишний «дихальний»
ди́шник «трахея»
за́дих «астма»
зади́ханий
задиха́ти «тхнути чимось»
зади́ха́тися
зади́хливий
зади́шка
зади́шкуватий
зади́шливий
здих «загибель; дохлятина»
здиха́нка «видих; зітхання»
здиха́ння «тс.»
здиха́ти «дохнути, гинути (про тварин); [зітхати]»
зди́хатися «позбавитися»
здихля́ «квола істота»
здихля́чина «дохлятина»
здихови́читися «задихнутися» (про коня)
зідха́ти «зітхати»
на́дих «натхнення; дихання, повів»
надиха́ти «давати натхнення»
оди́шка
пави́здіхало «людина, що страждає задишкою»
переди́х
переди́шка
по́дих
подиха́ти «здихати; віяти (про вітерець)»
при́дих
придиха́тися «мати неприємний запах»
придихо́вий
про́дих
продиха́ти
проди́хатися
продихо́вий
про́дишки «продуховини»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ды́хаць білоруська
ди́хам болгарська
dychać верхньолужицька
дыхати давньоруська
*dves- індоєвропейська
dūsúoti «дихати» литовська
дише «дихає» македонська
dychaś нижньолужицька
doixa (=dyxajetь) полабська
dychać польська
dyxati (*dyxajǫ)(аналогічно до *syxati : sъxnǫti і под.) праслов’янська
отдыха́ть російська
дùхати сербохорватська
dýchať словацька
díhati словенська
дыхати старослов’янська
дух українська
вздыха́ть українська
дыша́ть українська
dýchati чеська
*dus- ?
dūseti «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України