ДИФТЕРИТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
дифтері́я
запозичення з французької мови;
фр. diphtérie «дифтерія» утворено лікарем Бретоно (P. Bretonneau, 1778–1862) на основі гр. διφϑέρα «шкура, шкіра; перетинка», пов’язаного з δεφω, δέψω «мну, розминаю, розм’якшую» неясного походження;
термін дифтери́т походить від гр. διφϑερίτις νόσος «плівкова хвороба» (при захворюванні дифтерією в горлі з’являється біла плівка);
р. дифтери́я, дифтери́т, бр. дыфтэры́т, п. dyfteria, dyfteryt, ч. diftérie, слц. diftéria, болг. дифтери́т, м. дифтерија, схв. дùфтēрија, слн. difteríja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дифтери́т
дифтери́тний
дифтері́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыфтэры́т | білоруська |
| дифтери́т | болгарська |
| διφϑέρα «шкура, шкіра; перетинка» | грецька |
| διφϑερίτις νόσος «плівкова хвороба» (при захворюванні дифтерією в горлі з’являється біла плівка) | грецька |
| дифтерија | македонська |
| dyfteria | польська |
| dyfteryt | польська |
| дифтери́я | російська |
| дùфтēрија | сербохорватська |
| diftéria | словацька |
| difteríja | словенська |
| дифтери́т | українська |
| diphtérie «дифтерія» | французька |
| diftérie | чеська |
| δέψω «мну, розминаю, розм’якшую» | ? |
| дифтери́т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України