ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
диференціа́л
запозичення з німецької мови;
н. Differentiále «диференціал» виникло на базі лат. differentia «різниця, відмінність», що походить від differre «розносити», утвореного за допомогою префікса dis«роз-» від ferre «носити», яке відповідає псл. berǫ, укр. беру́;
р. дифференциа́л, бр. дыферэнцыя́л, п. dyferencjał, ч. слц. слн. diferenciál, болг. диференциа́л, м. диференциjа́л, схв. диференциjáл;
Фонетичні та словотвірні варіанти
диференціа́льний
диференціа́ція
диференційо́ваний
диференціюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыферэнцыя́л | білоруська |
| диференциа́л | болгарська |
| differentia «різниця, відмінність» | латинська |
| диференциjа́л | македонська |
| Differentiále «диференціал» | німецька |
| dyferencjał | польська |
| berǫ | праслов’янська |
| дифференциа́л | російська |
| диференциjáл | сербохорватська |
| diferenciál | словацька |
| diferenciál | словенська |
| беру́ | українська |
| diferenciál | чеська |
| differre «розносити» | ? |
| dis «роз-» | ? |
| ferre «носити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України