ДИСЦИПЛІНАРНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. disciplina «вчення; виховання; дисципліна; звичаї» утворено від discipulus «учень, послідовник», пов’язаного з *discipere (‹*dis-capere) «схопити, зрозуміти», утвореним за допомогою префікса dis- «роз-» від дієслова capere «брати; захоплювати», спорідненого з лтс. kampt «хапати», гр. κάπτειν «хапати (ротом), жадібно пожирати», гот. hafjan «піднімати, підносити», дангл. hebban «тс.», гот. haban «мати», дангл. habban «тс.», н. haben «тс.; [тримати]», а також, можливо, дінд. kapatī «дві жмені», псл. xopiti, укр. хапа́ти;

встановлення етимологічного зв’язку між лат. discipulus та discere «вчити» (Горяев 91; Holub–Lyer 134; Holub–Kop. 100) безпідставне;

р. болг. м. схв. дисципли́на, бр. дысцыплі́на, п. dyscyplina, ч. вл. disciplīna, слц. слн. disciplína;