ДИСЦИПЛІНАРНА — ЕТИМОЛОГІЯ

дисциплі́на

запозичення з латинської мови;
лат. disciplina «вчення; виховання; дисципліна; звичаї» утворено від discipulus «учень, послідовник», пов’язаного з *discipere (‹*dis-capere) «схопити, зрозуміти», утвореним за допомогою префікса dis- «роз-» від дієслова capere «брати; захоплювати», спорідненого з лтс. kampt «хапати», гр. κάπτειν «хапати (ротом), жадібно пожирати», гот. hafjan «піднімати, підносити», дангл. hebban «тс.», гот. haban «мати», дангл. habban «тс.», н. haben «тс.; [тримати]», а також, можливо, дінд. kapatī «дві жмені», псл. xopiti, укр. хапа́ти;
встановлення етимологічного зв’язку між лат. discipulus та discere «вчити» (Горяев 91; Holub–Lyer 134; Holub–Kop. 100) безпідставне;
р. болг. м. схв. дисципли́на, бр. дысцыплі́на, п. dyscyplina, ч. вл. disciplīna, слц. слн. disciplína;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дисциплина (XVII ст.)
дисципліна́рний
дисципліно́ваний
дисциплінува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дысцыплі́на білоруська
дисципли́на болгарська
disciplīna верхньолужицька
hafjan «піднімати, підносити» готська
haban «мати» готська
κάπτειν «хапати (ротом), жадібно пожирати» грецька
hebban «тс.» давньоанглійська
habban «тс.» давньоанглійська
kapatī «дві жмені» давньоіндійська
disciplina «вчення; виховання; дисципліна; звичаї» латинська
discipulus та discere «вчити» латинська
kampt «хапати» латиська
дисципли́на македонська
haben «тс.; [тримати]» німецька
dyscyplina польська
xopiti праслов’янська
дисципли́на російська
дисципли́на сербохорватська
disciplína словацька
disciplína словенська
хапа́ти українська
disciplīna чеська
discipulus «учень, послідовник» ?
*discipere «схопити, зрозуміти» (‹*dis-capere) ?
dis- «роз-» ?
capere «брати; захоплювати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України