ДИСТИЛЯЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
дистиля́ція
запозичено з німецької або французької мови через посередництво російської;
н. Destillatión, фр. distillation «перегонка, дистиляція» походять від лат. distīllātio (dēstīllātio) «капання, витікання», пов’язаного з distīllāre (dēstīllāre) «капати», утвореним за допомогою префікса dē(означає відокремлення, рух униз) від stillāre «капати», похідного від stīlla «крапля» ‹ *stir(a)lā, що є демінутивом від stīria «тс.», спорідненого з дісл. stira, гр. στίλη «тс.», лит. styrstù, stỹrtі «тверднути, тужавіти»;
р. дистилля́ция, бр. дыстыля́цыя, п. destylacja, ч. destilace, слц. destilácia, болг. дестила́ция, м. схв. дестила́циjа, слн. destilácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дистильо́ваний
дистилюва́ти
дистиля́т
дистиля́тор
дистиляці́йний
дыштеловати
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыстыля́цыя | білоруська |
| дестила́ция | болгарська |
| στίλη «тс.» | грецька |
| stira | давньоісландська |
| distīllātio «капання, витікання» (dēstīllātio) | латинська |
| styrstù | литовська |
| дестила́циjа | македонська |
| Destillatión | німецька |
| destylacja | польська |
| дистилля́ция | російська |
| дестила́циjа | сербохорватська |
| destilácia | словацька |
| destilácija | словенська |
| distillation «перегонка, дистиляція» | французька |
| destilace | чеська |
| stillāre «капати» | ? |
| *stir(a)lā | ? |
| stīria «тс.» | ? |
| stỹrtі «тверднути, тужавіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України