ДИСПЕРСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
диспе́рсія
запозичено з латинської мови через західноєвропейські (н. Dispersión, фр. англ. dispersion);
лат. dispersio «розсіяння, розпорошення» пов’язане з дієсловом dispergere «розсипати, розсіювати», утвореним за допомогою префікса dis«роз-» від spargere «сипати, сіяти», спорідненого з дангл. spearca «іскра», снн. sparke «тс.», дінд. sphúrjati «потріскує», ав. sparəγa «гілка, пагін», гр. σφαραγέω «тріщу», лит. sprageti «тріщати, тріскатись; шипіти»;
р. диспе́рсия, бр. дыспе́рсія, п. dyspersja, ч. disperze, слц. disperzia, схв. диспèрзија, слн. disperzíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дисперсі́йний
диспе́рсний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sparəγa «гілка, пагін» | авестійська |
| дыспе́рсія | білоруська |
| σφαραγέω «тріщу» | грецька |
| spearca «іскра» | давньоанглійська |
| sphúrjati «потріскує» | давньоіндійська |
| dispersio «розсіяння, розпорошення» | латинська |
| sprageti «тріщати, тріскатись; шипіти» | литовська |
| dyspersja | польська |
| диспе́рсия | російська |
| диспèрзија | сербохорватська |
| sparke «тс.» | середньонижньонімецька |
| disperzia | словацька |
| disperzíja | словенська |
| disperze | чеська |
| dispergere «розсипати, розсіювати» | ? |
| dis «роз-» | ? |
| spargere «сипати, сіяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України