ДИСКОС — ЕТИМОЛОГІЯ
диск
запозичене з грецької мови, очевидно, через посередництво французької (фр. disque);
гр. δίσκος (‹*δικσκος) «диск, метальний круг» утворено від δικεĩv «кинути», що вважається пов’язаним з δείκνῡμι «показувати», спорідненим з дінд. diśáti «вказує», гот. ga-teihan «доносити, обвинувачувати», двн. zīhan «обвинувачувати», лат. dico ( ‹deico) «говорю»;
р. болг. диск, бр. дыск, п. dysk, ч. слц. слн. disk, м. дискос, схв. дȕск;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дискува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыск | білоруська |
| диск | болгарська |
| ga-teihan «доносити, обвинувачувати» | готська |
| δίσκος «диск, метальний круг» (‹*δικσκος) | грецька |
| zīhan «обвинувачувати» | давньоверхньонімецька |
| diśáti «вказує» | давньоіндійська |
| dico «говорю» ( ‹deico) | латинська |
| дискос | македонська |
| dysk | польська |
| диск | російська |
| дȕск | сербохорватська |
| disk | словацька |
| disk | словенська |
| disk | чеська |
| δικεĩv «кинути» | ? |
| δείκνῡμι «показувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України