ДИСЕРТАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
дисерта́ція
запозичення з латинської мови;
лат. dissertātio «трактат» пов’язане з дієсловом dissertāre «міркувати, обговорювати», фреквентатива від disserere «досліджувати, обговорювати, викладати», утвореного за допомогою префікса dis- від serere «сплітати, поєднувати, зв’язувати; обговорювати»;
р. диссерта́ция, бр. дысерта́цыя, п. dysertacja, ч. disertace, слц. dizertácia, вл. disertacija, болг. дисертация, м. схв. дисертациjа, слн. disertácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дисерта́нт
дисертаці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дысерта́цыя | білоруська |
| дисертация | болгарська |
| disertacija | верхньолужицька |
| dissertātio «трактат» | латинська |
| дисертациjа | македонська |
| dysertacja | польська |
| диссерта́ция | російська |
| дисертациjа | сербохорватська |
| dizertácia | словацька |
| disertácija | словенська |
| disertace | чеська |
| dissertāre «міркувати, обговорювати» | ? |
| disserere «досліджувати, обговорювати, викладати» | ? |
| serere «сплітати, поєднувати, зв’язувати; обговорювати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України