ДИСЕНТЕРІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
дизентері́я
латинізований термін dysenteria «тяжкий понос», що походить з грецької мови;
гр. δυσεντερία «тс.» утворено за допомогою префікса δυσ- «не-» від ἔντερον «нутро, кишки, черево», що продовжує іє. *ṇter- «тс.», звідки і псл. *ǫtr-, укр. нутро́;
р. дизентери́я, бр. дызентэрыя, п. dyzenteria, ч. dysenterie, слц. dyzentéria, вл. dyzenterija, болг. дизенте́рия, м. дизентерија, схв. дизентèриjа, слн. dizenteríja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дизенте́рик
дисентерія
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дызентэрыя | білоруська |
| дизенте́рия | болгарська |
| dyzenterija | верхньолужицька |
| δυσεντερία «тс.» | грецька |
| *ṇter- «тс.» | індоєвропейська |
| дизентерија | македонська |
| dyzenteria | польська |
| *ǫtr- | праслов’янська |
| дизентери́я | російська |
| дизентèриjа | сербохорватська |
| dyzentéria | словацька |
| dizenteríja | словенська |
| нутро́ | українська |
| dysenterie | чеська |
| dysenteria «тяжкий понос» | ? |
| δυσ- «не-» | ? |
| ἔντερον «нутро, кишки, черево» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України