ДИРЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дир (вигук, що імітує відповідний природний звук)
звуконаслідувальне утворення;
ч. drkat, drcati, drčeti «деренчати», слн. drkotat′, схв. дрцати, дркати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ди́ркало
«тріскачка»
ди́ркати
«деренькотіти; кричати (про деркача)»
дирка́тий
дирка́ч
«деркач; [тріскачка; вертоліт МСБІ»
дирча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дрцати | сербохорватська |
| drkotat′ | словенська |
| дркати «тс.» | українська |
| drkat «деренчати» | чеська |
| drcati «деренчати» | чеська |
| drčeti «деренчати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України