ДИРЕКТИВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

директи́ва

через посередництво німецької або французької мов (н. Direktíve, фр. directive «директива») запозичено з середньолатинської;
слат. dīrēctīvus «скерований, впроваджений» походить від dīrēctus «прямий», що є дієприкметником мин. ч. від dīrigere «спрямовувати, вирівнювати»;
р. болг. м. схв. директи́ва, бр. дырэкты́ва, п. dyrektywa, ч. direktiva, слц. слн. direktíva, вл. direktiwa;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дырэкты́ва білоруська
директи́ва болгарська
direktiwa верхньолужицька
директи́ва македонська
dyrektywa польська
директи́ва російська
директи́ва сербохорватська
dīrēctīvus «скерований, впроваджений» середньолатинська
direktíva словацька
direktíva словенська
від dīrigere «спрямовувати, вирівнювати» чеська
direktiva чеська
dīrēctus «прямий» ?
від dīrigere «спрямовувати, вирівнювати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України