ДИНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ди́ня «Melo Adans (рослина і плід); [кормовий гарбуз, Cucurbita L. МСБГ]» (бот.)
псл. dynja;
остаточно не з’ясоване;
вважається запозиченням з грецької мови: гр. κυδώνια μαλα «яблуко з Кідонії, айва» (*kъdūnja › *gdūnja › *dūnja ›dynja);
щодо значення вказується на схожість розрізаних айви та дині (Knutsson ZfSlPh 4, 383 – 385; Sławski I 186187);
зіставляється також з псл. dy-mati, dǫti і реконструюється значення dynja «надутий овоч» (Mikl. EW 118; Bern. І 250; Преобр. І 206; Горяев 100; Holub–Kop. 112; БЕР І 393; Младенов 128);
вважається праєвропейським (Маchek ESJČ 137; Holub–Lyer 145);
менш переконливі спроби пов’язання з слат. tunna «бочка», нвн. Tonne «тс.» (Brückner 106) та з маньчжурським dygga(n) «кавун» (Sköld LG 45);
р. бр. ды́ня, др. дыня, п. dynia «гарбуз», ч. dýně «тс.», слц. dyňa «диня; кавун; [гарбуз]», вл. dynja «диня», болг. ди́ня «кавун», м. диња «диня», схв. дȕња, слн. dínja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ди́нище
«місце, засіяне динями»
ди́нний
ди́нник
«грядка з динями; [гарбуз ВеНЗнІ»
динни́че
«диняче бадилля»
диньки́
«насіння з динь»
(мн.)
ди́ньовий
диня́ка
«велика диня»
диня́тко
«маленька диня»
ди́ня́чий
диня́чка
«плід дині»
динячо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ды́ня | білоруська |
| ди́ня «кавун» | болгарська |
| dynja «диня» | верхньолужицька |
| κυδώνια μαλα «яблуко з Кідонії, айва» (*kъdūnja › *gdūnja › *dūnja ›dynja) | грецька |
| дыня | давньоруська |
| диња «диня» | македонська |
| Tonne «тс.» | нововерхньонімецька |
| dynia «гарбуз» | польська |
| dynja | праслов’янська |
| dy-mati | праслов’янська |
| ды́ня | російська |
| дȕња | сербохорватська |
| tunna «бочка» | середньолатинська |
| dyňa «диня; кавун; [гарбуз]» | словацька |
| dínja «тс.» | словенська |
| dýně «тс.» | чеська |
| dynja «надутий овоч» | ? |
| dygga(n) «кавун» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України