ДИНОЗАВР — ЕТИМОЛОГІЯ
диноза́вр
запозичення з новолатинської наукової номенклатури;
новолат. dinosaurus утворено на базі гр. δεινός (‹*ϑϜeı-voς) «страшний», пов’язаного з δείδω «боюся», δέος(‹*δϜεĩ-ος) «жахливий», спорідненими з дінд. dvḗṣaḥ «ненависть», ав. dvaeϑa- «погроза» і, можливо, з лат. dīrus «страшний», та σαυρος «ящірка», етимологічно неясного;
р. диноза́вр, бр. дыназа́ўр, п. dinozaur, ч. слц. dinosaurus, вл. dinosawrij, болг. диноза́вър, схв. диносàур, слн. dinozáver;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dvaeϑa- «погроза» | авестійська |
| дыназа́ўр | білоруська |
| диноза́вър | болгарська |
| dinosawrij | верхньолужицька |
| δεινός «страшний» (‹*ϑϜeı-voς) | грецька |
| dvḗṣaḥ «ненависть» | давньоіндійська |
| dīrus «страшний» | латинська |
| dinozaur | польська |
| диноза́вр | російська |
| диносàур | сербохорватська |
| dinosaurus | словацька |
| dinozáver | словенська |
| dinosaurus | чеська |
| dinosaurus | ? |
| δείδω «боюся» | ? |
| δέος «жахливий» (‹*δϜεĩ-ος) | ? |
| σαυρος «ящірка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України