ДИНАРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дина́р «старовинна монета мусульманських країн; грошова одиниця в Югославії, Іраку, Ірані, Тунісі, Алжірі та ін.»
через посередництво грецької мови (гр. δηνάριον) запозичено у давньоруську з латинської, пізніше в українську з сербохорватської та ін;
лат. dēnārius «римська срібна монета, що містить 10 асів (бронзових монет)» набуло цього значення внаслідок еліпсації словосполучення denarius nummus «тс.» (nummus «монета»);
походить від дистрибутивного числівника dēni «по десять» (з давнішого *dec-noi), пов’язаного з decem «десять», спорідненим з псл. desętь, укр. де́сять;
р. дина́р, бр. дына́р, др. динарий «срібна монета», п. dinar, dynar, ч. dinár, denár, слц. dinár, м. ди́нар, схв. дȕнар, слн. denár, стсл. динарь;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дына́р | білоруська |
| динарий «срібна монета» | давньоруська |
| dēnārius «римська срібна монета, що містить 10 асів (бронзових монет)» | латинська |
| ди́нар | македонська |
| dinar | польська |
| dynar | польська |
| desętь | праслов’янська |
| дина́р | російська |
| дȕнар | сербохорватська |
| dinár | словацька |
| denár | словенська |
| динарь | старослов’янська |
| де́сять | українська |
| dinár | чеська |
| denár | чеська |
| nummus «тс.» (nummus «монета») | ? |
| dēni «по десять» (з давнішого *dec-noi) | ? |
| decem «десять» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України