ДИНАМІТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
динамі́т
через посередництво західноєвропейських мов (н. Dynamít, фр. dynamite, англ. dynamite) запозичено з шведської мови;
шв. dynamit утворено в 1867 р. винахідником цієї вибухівки шведським хіміком Нобелем на основі гр. ϑύναμις «сила»;
р. болг. м. динами́т, бр. динамі́т, п. ч. слц. dynamit, схв. динàмит, слн. dinamít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
динамі́тник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| динамі́т | білоруська |
| динами́т | болгарська |
| ϑύναμις «сила» | грецька |
| динами́т | македонська |
| dynamit | польська |
| винахідником | російська |
| динами́т | російська |
| динàмит | сербохорватська |
| dynamit | словацька |
| dinamít | словенська |
| dynamit | чеська |
| dynamit | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України