ДИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
да́на (рефрен у піснях)
не зовсім ясне;
пояснюється як результат поєднання п. da (вигук у піснях; рідше – спол. «та»), спорідненого з укр. [да] «тс.», і вигуку п. [nа] «ну» (Sławski І 137);
зіставляється також з дінд. dhan-«дзвеніти, звучати» як здавна успадковане слово, з яким пов’ язується і молд. до́йна (вид пісні), рум. dóină «тс.» (Семчинський Мовозн. 1969/5, 63–67; Hasdeu Din istoria limbei romîne 1883, 11–32);
менш імовірні припущення про зв’язок з лит. dainà «пісня» (Malinowski PF І 181) або про походження укр. да́на від імені богині води Дана (ВеЗн 14), наявність якої в міфології слов’ян не доведено;
п. dana (приспів), dajna, dyna, dyny, слц. danom «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́й
да́йна
дайна́кати
«наспівувати»
дана́кати
«співати дана»
да́ну
ди́ну
ді́на
ді́ні
ду́йна
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dhan- «дзвеніти, звучати» | давньоіндійська |
| dainà «пісня» | литовська |
| до́йна (вид пісні) | молдавська |
| da (вигук у піснях; рідше -- спол. «та») | польська |
| nа «ну» | польська |
| dana (приспів), dajna, dyna, dyny | польська |
| dóină «тс.» | румунська |
| danom «тс.» | словацька |
| да «тс.» | українська |
| да́на | українська |
| Дана | українська |
диндира́ «вигук у грі в жмурки; гра в жмурки»
неясне;
можливо, утворення з вигуків дин і дир;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дин | ? |
| дир | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України