ДИМАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

дим

псл. dymъ;
відповідає лит. dumai «дим» (мн.), лтс. dũmi, прус. dumis «тс.», гр. ϑῡμός «дух; пристрасть», лат. fūmus «дим», дінд. dhūmáh, двн. toum «тс.»;
іє. *dhū-mo-s «дим», походить від *dheu-/dhou- «вирувати, нестися клубами», поширеного суфіксом *-mo-;
цей же корінь виступає також в укр. дух, душа́, ди́хати та ін;
р. бр. дым, др. дымъ, п. ч. слц. вл. нл. dym, полаб. daim, болг. м. дим, схв. дȕм, слн. dim, стсл. дымъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безди́мний
дима́р
дима́рня «коптильня»
дима́шка «димчаста ластівка, Hirundo rustica» (орн.)
дими́не́цъ «димар»
димині́ти «диміти, палати»
дими́стий
дими́ти
дими́тися
димі́вка «тс.»
димі́ти
димі́тися
ди́мка «серпанок»
димли́вий
ди́млянка «овочі, що після сушіння відгонять димом»
ди́мний
димни́к «димар»
димни́ця «тс.»
ди́мня «тс.; горно, кузня»
димова́тий
димови́й
димо́ви́ще
димува́ти
диму́чий
диму́щий
димча́стий
ди́мчатий
зади́млений
зади́млювати «вкривати кіптявою»
здимини́ти «пустити з димом»
зди́мі́ти
зди́мніти «зникнути, як дим»
здимува́ти «очиститися від диму»
зди́мчитися «тс.»
підди́мок «все копчене»
поди́мне «податок від диму (=хати)» (іст.)
поди́мний (іст.)
подимо́вщина
поди́мщина «тс.»
проди́млювати
продимля́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дым білоруська
дим болгарська
dym верхньолужицька
ϑῡμός «дух; пристрасть» грецька
toum «тс.» давньоверхньонімецька
dhūmáh давньоіндійська
дымъ давньоруська
fūmus «дим» латинська
dũmi латиська
dumai «дим» (мн.) литовська
дим македонська
dym нижньолужицька
daim полабська
dym польська
dymъ праслов’янська
dumis «тс.» прусська
дым російська
дȕм сербохорватська
dym словацька
dim словенська
дымъ старослов’янська
дух українська
dym чеська
*dhū-mo-s «дим» ?
*dheu-/dhou- «вирувати, нестися клубами» ?
*-mo- ?
душа́ ?
ди́хати ?

ди́ма «тонка прозора смугаста тканина»

на східнослов’янському ґрунті на основі фонетичної подібності зблизилося з дим;
тур. dimi «бумазея; візерунчаста тканина» походить від гр. δίμιτος, δίμιτον, що є складним словом, утвореним з основ δι- «дво-» і μίτος «нитка» неясного походження (до будови грецького слова пор. ще ἑζάμιτος «з шести ниток»);
запозичення з турецької мови;
р. дымка «шовковий креп», п. dyma «бавовняна тканина», dymka «довга спідниця» (ймовірно, з укр.), болг. [дими́я] «вид тканини; шаровари з цієї тканини», м. димии «шаровари (у мусульман)», схв. дùмиjе «тс.», димит «лляна або бавовняна тканина; візерунчаста тканина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дима́р «вибійник»
ди́мка «тканина; вибійчана смугаста спідниця; [нижня спідниця з грубої тканини Ж»
димка́р «тс.»
димко́вий
димо́вий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дими́я «вид тканини; шаровари з цієї тканини» болгарська
δίμιτος грецька
димии «шаровари (у мусульман)» македонська
dyma «бавовняна тканина»«довга спідниця» (ймовірно, з укр.) польська
dymka «бавовняна тканина»«довга спідниця» (ймовірно, з укр.) польська
дымка «шовковий креп» російська
дùмиjе «тс.» сербохорватська
dimi «бумазея; візерунчаста тканина» турецька
димит «лляна або бавовняна тканина; візерунчаста тканина» українська
дим ?
δίμιτον ?
δι- «дво-» ?
μίτος «нитка» ?

дима́рка «плавильна піч»

не зовсім ясне;
могло бути утворене від дима́р, що походить від дим;
можливий, однак, і зв’язок з [ди́мати] «дути»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дима́р ?
дим ?
ди́мати «дути» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України