ДИМА — ЕТИМОЛОГІЯ

ди́ма «тонка прозора смугаста тканина»

запозичення з турецької мови;
тур. dimi «бумазея; візерунчаста тканина» походить від гр. δίμιτος, δίμιτον, що є складним словом, утвореним з основ δι- «дво-» і μίτος «нитка» неясного походження (до будови грецького слова пор. ще ἑζάμιτος «з шести ниток»);
на східнослов’янському ґрунті на основі фонетичної подібності зблизилося з дим;
р. дымка «шовковий креп», п. dyma «бавовняна тканина», dymka «довга спідниця» (ймовірно, з укр.), болг. [дими́я] «вид тканини; шаровари з цієї тканини», м. димии «шаровари (у мусульман)», схв. дùмиjе «тс.», димит «лляна або бавовняна тканина; візерунчаста тканина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дима́р «вибійник»
ди́мка «тканина; вибійчана смугаста спідниця; [нижня спідниця з грубої тканини Ж»
димка́р «тс.»
димко́вий
димо́вий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дими́я «вид тканини; шаровари з цієї тканини» болгарська
δίμιτος грецька
димии «шаровари (у мусульман)» македонська
dyma «бавовняна тканина»«довга спідниця» (ймовірно, з укр.) польська
dymka «бавовняна тканина»«довга спідниця» (ймовірно, з укр.) польська
дымка «шовковий креп» російська
дùмиjе «тс.» сербохорватська
dimi «бумазея; візерунчаста тканина» турецька
димит «лляна або бавовняна тканина; візерунчаста тканина» українська
δίμιτον ?
δι- «дво-» ?
μίτος «нитка» ?
дим ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України