ДИЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво польської мови запозичено з німецької;

н. Diele «дошка, підлога» споріднене з дангл. þille «дошка», дісл. þil(i) «дощана перегородка», шв. tilja «дошка для підлоги» і далі з дінд. tala- «поверхня, рівнина», taliman «поміст», гр. τηλία «шахова дошка», лат. tellus «земля, земна поверхня», псл. tьlo «основа», укр. тло;

р. [дыл(ь)] «широкий брусок, колода», [ды́ля] «нога», [ды́ли] «ноги; ходулі», [дыля́ть] «крокувати, шкутильгати», [дать дылка] «утекти», бр. ды́ля «товста дошка», дылёўка, п. dyl, dylina, dylowina «тс.», dylówka «підлога», dylować «укладати з дилів», dylowanie «перегородка», слц. dyl᾿a «товста дошка», нл. dela, слн. díla «тс.»;

результат деетимологізації форм дили́на, *дилля і зближення їх з діл «підлога»;