ДИЛЕМА — ЕТИМОЛОГІЯ
диле́ма
через посередництво пізньолатинської мови (dilemma) і західноєвропейських мов (н. Dilémma)запозичено з грецької;
гр. δίλημμα«aльτepнaτивa»є складним словом, утвореним з основ δι- «дво-», пов’язаної з δύω «два», і λ́μμα «припущення; логічна посилка», пов’язаної з λαμβάνω «беру, приймаю», спорідненим з λάζομα «*λαγωμαι або λάγγ-ωμαι) «беру»;
р. диле́мма, бр. дыле́ма, п. dylemat, ч. слц. dilemat, болг. м. диле́ма, схв. дилèма, слн. diléma;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыле́ма | білоруська |
| диле́ма | болгарська |
| δίλημμα «aльτepнaτивa» | грецька |
| диле́ма | македонська |
| dylemat | польська |
| диле́мма | російська |
| дилèма | сербохорватська |
| dilemat | словацька |
| diléma | словенська |
| dilemat | чеська |
| δι- «дво-» | ? |
| δύω «два» | ? |
| λ́μμα «припущення; логічна посилка» | ? |
| λαμβάνω «беру, приймаю» | ? |
| λάζομα «*λαγωμαι або λάγγ-ωμαι) «беру» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України