ДИДАКТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
дида́ктика
через посередництво західноєвропейських мов (н. Didáktik, англ. didactics) запозичено з грецької;
гр. διδακτικός «повчальний» пов’язане з дієсловом διδάσκω «вчу», що, можливо, виникло внаслідок дисиміляції редуплікованої основи *δι-δακσκω;
споріднене з лат. discere (‹*didḱskere) «вчити»;
основа δακ- походить з іє. *dəḱ-, пов’язаного з *dēḱ «брати, приймати, визнавати»;
р. болг. м. схв. дида́ктика, бр.дыда́ктыка, п. dydaktyka, ч. слц. didaktika, слн. didáktika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дидакти́зм
дидакти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дида́ктика | болгарська |
| διδακτικός «повчальний» | грецька |
| *dəḱ- | індоєвропейська |
| discere «вчити» (‹*didḱskere) | латинська |
| дида́ктика | македонська |
| dydaktyka | польська |
| дида́ктика | російська |
| дида́ктика | сербохорватська |
| didaktika | словацька |
| didáktika | словенська |
| дыда́ктыка | українська |
| didaktika | чеська |
| διδάσκω «вчу» | ? |
| *δι-δακσκω | ? |
| δακ- | ? |
| *dēḱ «брати, приймати, визнавати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України