ДИВОСИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дивоси́л «оман, Inula Helenium L.» (бот.)
результат деетимологізації давньої складної назви [дев’яси́л] та зближення першої її частини з ди́во;
р. [дивосил], п. dziwosił «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dziwosił «тс.» | польська |
| дивосил | російська |
| дев'яси́л | ? |
дев'яси́л «оман високий, Inula helenium L.; відкасник звичайний, Carlina vulgaris L.» (бот.)
р. девяси́л «оман; кремена, підбіл, Реtasites officinalis», [девеси́л] «оман; відкасник», девятиси́л «тс.», [дивоси́л] «відкасник», бр. дзівасі́л «оман»та ін., п. dziewięćsił «відкасник; оман», [dziewiesił, dziewiosił, dziewosił, dziwosił] «тс.», ст. dziewięsił, ч. devětsil «кремена», ст. devěsil, слц. deväť sil, [devásel] «тс.», болг. девеси́л «оман», [деветси́л, девиси́л] «тс.», схв. девèсил, девèсиље «смовдь, Peucedanum», невèсиље «ферула»;
псл. *devęsilъ ‹ *nevęsilъ, – складне утворення з основ числівника devę- (‹*nevę) «дев’ять» та іменника sila «сила»;
число дев’ять вважалося в давнину магічним, і назвою *devęsilъ позначалися рослини, яким приписувалися особливі лікувальні властивості (пор. н. Neunkraft «деревій; підбіл» та ін.);
на думку Прусіка (KZ 33, 161), devę- відбиває давню форму без форманта -t-, а схв. невèсиље зберігає ще більшу давнину (іє. *neuṇ-);
можливо, проте, що схв. невè- є результатом зближення з ne-vę- (укр. нев’я́нучий), пор. схв. нèвен «Calendula» (Bern. І 189; Младенов 123);
зближення в деяких мовах першої частини з диво(divo-) та зміни в другій частині свідчать про деетимологізацію первісної назви;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дeв'єцeл
дев'єтосильник
дев'ясильник
дев'ятисе́льник
дев'ятисил
дев'ятиси́льний
(га́юн)
дев'ятиси́льник
дев'ятисіник
дев'ятісил
дев'ятосельник
дев'ятоси́л
дев'ятоси́льник
«тс.»
дев'ятотиси́на
дев'ятьсил
девесилиєвый
(XVII ст.)
девесѣль
«відкасник»
(XVII ст.)
деветісі́льник
девясин
див'ясил
дивесил
дивоси́л
дивосилъ
«оман»
(XVIII ст.)
дивоси́ль
дівосил
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *devęsilъ | праслов’янська |
| невèсиље (іє. *ne$u$ṇ-) | сербохорватська |
| невè- (укр. нев’я́нучий) | сербохорватська |
| нèвен «Calendula» | сербохорватська |
| devę- «дев’ять» (‹*nevę) | ? |
| sila «сила» | ? |
| *devęsilъ | ? |
| devę- | ? |
| нèвен «Calendula» | ? |
| диво | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України