ДИВОВИЖНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

складне слово, першу частину якого становить іменна основа div(o)- «дивний, цікавий», а другу – дієслівна основа vid-/věd- (можливо, що паралельні форми дивови́жа – дивові́жа (р. дивовежа) відбивають ще праслов’янське чергування);

на відносну давність утворення вказує кінцевий формант -ja;

пор. аналогічні складні слова з подібними ж значеннями [дивогля́д, дивогля́дь, дивози́рка];

р. [диво́ве́жа] «диво», п. dziwowidz «видовисько; дивак; чудовисько, потвора», dziwowid «цікава річ»;