ДИВОВИЖНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
дивови́жа «незвичайне видовище; дивина; [сцена] Ж»
складне слово, першу частину якого становить іменна основа div(o)- «дивний, цікавий», а другу – дієслівна основа vid-/věd- (можливо, що паралельні форми дивови́жа – дивові́жа (р. дивовежа) відбивають ще праслов’янське чергування);
на відносну давність утворення вказує кінцевий формант -ja;
пор. аналогічні складні слова з подібними ж значеннями [дивогля́д, дивогля́дь, дивози́рка];
р. [диво́ве́жа] «диво», п. dziwowidz «видовисько; дивак; чудовисько, потвора», dziwowid «цікава річ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дивови́ддя
«видіння»
дивови́ди
«тс.»
(мн.)
диво́ви́жний
дивові́жа
«тс.»
здивови́жений
«дуже здивований»
навдиво́ви́жу
невдивови́жу
удивовижу
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
dziwowidz «видовисько; дивак; чудовисько, потвора»«цікава річ» | польська |
dziwowid «видовисько; дивак; чудовисько, потвора»«цікава річ» | польська |
диво́ве́жа «диво» | російська |
div(o)- «дивний, цікавий» | ? |
vid-/věd- (можливо, що паралельні форми дивови́жа -- дивові́жа (р. дивовежа) | ? |
-ja | ? |
аналогічні | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України