ДИАДЕМА — ЕТИМОЛОГІЯ
діаде́ма
запозичення з грецької мови (спочатку безпосередньо, пізніше через посередництво західноєвропейських мов);
гр. διάδημα «вінець, пов’язка на голові» є похідним від διαδεΐν «зв’язувати з обох боків», утвореного з δια«через» та δεĩν «зв’язувати», спорідненого з дінд. dy-áti «зв’язує», da-man «те, що зв’язує, скріплює; зв’язок», алб. del «сухожилля» (іє. *dē(i)-, *də- «в’язати»);
р. болг. диаде́ма, бр. дыядэ́ма, п. diadem, ч. слц. слн. diadém, м. дијаде́ма, схв. дијàдēм, дијадéма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
діадима
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
del «сухожилля» (іє. *dē(i)-, *də- «в’язати») | албанська |
дыядэ́ма | білоруська |
диаде́ма | болгарська |
διάδημα «вінець, пов’язка на голові» | грецька |
dy-áti «зв’язує» | давньоіндійська |
дијаде́ма | македонська |
diadem | польська |
диаде́ма | російська |
дијàдēм | сербохорватська |
diadém | словацька |
diadém | словенська |
дијадéма | українська |
diadém | чеська |
διαδεΐν «зв’язувати з обох боків» | ? |
δια «через» | ? |
δεĩν «зв’язувати» | ? |
da-man «те, що зв’язує, скріплює; зв’язок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України