ДЗЬОХА — ЕТИМОЛОГІЯ
дзьо́ха «дівчина, жінка»
запозичення з польської мови;
п. [dziocha] «дівчина», dziócha, dzioucha, dziowcha «тс.», зменш. [dzioszka, dziószka] є деформованим скороченням слова dziewucha, утвореного від dziewa «дівчина», відповідника до укр. ді́ва;
пор. інші експресивні форми, що виникли в польській мові з dziewucha: [dzieucha, dziaucha, dziwucha, dziosa];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dziocha «дівчина» | польська |
| ді́ва | українська |
| dziócha | ? |
| dzioucha | ? |
| dziowcha «тс.» | ? |
| dzioszka | ? |
| dziószka | ? |
| dziewa «дівчина» | ? |
| інші | ? |
| dzieucha | ? |
| dziaucha | ? |
| dziwucha | ? |
| dziosa | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України