ДЗИҐУ — ЕТИМОЛОГІЯ

дзиґ (вигук, що наслідує посвист батога, дзиґи і под.)

звуконаслідувальне утворення, паралельне до джиґ (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзиґну́ти «продзижчати»
дзи́гнути «пронестись, пролетіти з дзижчанням»
дзигору́ха «базікало»
дзиготі́ти «скрекотати, дзижчати»
дзикоті́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
джиґ (пор.). ?

дзи́ґа

загальноприйнятої етимології не має;
може розглядатись як звуконаслідувальне утворення, пов’язане з вигуками дзз (передає дзижчання), дзиґ (наслідує посвист батога, дзиґи), дієсловами [дзиготі́ти] «дзижчати», [дзиґну́ти] «продзижчати»;
менш умотивоване припущення (Brückner 69; ZfSlPh 9, 333; Zaręba JP 1951/3, 116–117; Sulan Slavica IV 134–137) про запозичення з угорської мови (уг. cziga «дзиґа, спіраль; слимак», звідки й ч. заст. čiha «дзиґа», схв. чи́га, чи́гра «тс.», слц. čiga «блок, ролик», етимологічно неясне. – Machek ESJČ 102; Skok II 322; Bárczi 40; MNTESz l 521) або зведення слов’янських і угорських форм до гр. ζειγαρα «цикада» і (гіпотетично) «дзиґа» (Steffen JP 1966/1, 51–58);
р. [дзы́га, зы́га], бр. дзы́га, п. суga «дзиґа», слц. ciha «веретено»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзи́галка «дзиґа»
дзи́ґати «вертітися» (ся)]
дзо́ґа
зи́ґа
кзиґа «тс.»
придзиґльо́ванка «вертлява жінка»
придзиґльо́ванка «вертлявий»
придзиґля́нка «безсоромна жінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзы́га білоруська
ζειγαρα «цикада» грецька
суga «дзиґа» польська
дзы́га російська
ciha «веретено» словацька
зы́га українська
дзз (передає дзижчання) ?
дзиґ (наслідує посвист батога, дзиґи) ?
дзиготі́ти «дзижчати» ?
дзиґну́ти «продзижчати» ?

видзиґа́нка «зухвала, безсоромна жінка»

очевидно, пов’язане з дзи́ґа (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

придзиґльо́ваний «вертлявий; розпутний Бі»
придзиґльо́ванка «тс. Бі; вертлява жінка»
придзигля́нка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзи́ґа ?

дж (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета в повітрі)

звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;
звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;
р. жи (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джви́кнуть] «хльоснути; швидко щось зробити», бр. джвыг (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джвы́гнуць] «швидко вдарити, побігти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джа «тс.; (дит.) удар різкою»
джа́кнути «накинутися на їжу, дуже швидко з’їсти»
джи́кнути «видати звук дж» (про кулю)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
джвыг (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета) білоруська
жи (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета) російська
джви́кнуть «хльоснути; швидко щось зробити» українська
джвы́гнуць «швидко вдарити, побігти» українська
бжж ?
джиґ ?
дзиґ ?

дзи́ґлик «стілець, табурет, триніжок»

запозичено через посередництво західнослов’янських мов і, далі, середньоверхньонімецької (свн. sidel (е) «стілець; скриня, на якій можна сидіти») з латинської;
на українському ґрунті відбулося вторинне зближення слова за звуковою подібністю з дзи́ґа;
лат. sedīle «сідалище (стілець, лавка, крісло)» походить від sedēre «сидіти», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
бр. [зэ́длік] «стілець», [зэдэль] «лавка», п. [zygiell «стілець» (?), [zydel, zydla, żydla, zedel] «тс.; лавка зі спинкою», ч. [žygla] «стілець», židle, [židl’a, žingla] «тс.», слц. žigla «рундук, скриня для борошна та інших харчів», вл. židla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзиґля́тко «стільчик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зэ́длік «стілець» білоруська
židla «тс.» верхньолужицька
sedīle «сідалище (стілець, лавка, крісло)» латинська
zygiell «стілець» (?) польська
sěděti праслов’янська
žigla «рундук, скриня для борошна та інших харчів» словацька
сиді́ти українська
зэдэль «лавка» українська
zydel «тс.; лавка зі спинкою» українська
zydla «тс.; лавка зі спинкою» українська
żydla «тс.; лавка зі спинкою» українська
zedel «тс.; лавка зі спинкою» українська
židl'a «тс.» українська
žingla «тс.» українська
žygla «стілець» чеська
židle «стілець» чеська
дзи́ґа ?
sedēre «сидіти» ?

шми́ґа «пастка для болотяних птахів»

ґ, можливо, під впливом шми́ґа́ти або назв дзи́ґа, ши́ґа і под;
очевидно, споріднене зі сми́кати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сми́ґа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шми́ґа́ти українська
дзи́ґа українська
ши́ґа українська
сми́кати українська

ци́ган «дзиґа»

виникло внаслідок семантичного зближення фонетично подібних слів ци́ган і дзи́ґа, можливо, під впливом вислову кру́тить, як ци́ган (со́нцем);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ци́ган ?
дзи́ґа ?
кру́тить ?
як ци́ган (со́нцем) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України